Амунiцiя i все необхiдне

Спортивний кінь – це справжнє натхнення для шопоголіка! Його гардероб може суттєво перевищити ваш власний за вартістю і це не забаганка відомих брендів, а сучасні технології, які впливають на здоров’я коня, ваш комфорт і спортивний результат.  Тому я зупинюсь на самих необхідних на мій погляд речах. І сідло в моєму переліку, як ви бачите, далеко не на першому місті.

Догляд.

Всі знають, що шерсть тварини виконує купу функцій. Вона регулює теплообмін, захищає від негоди. У здорового коня вона блискуча і приємна на дотик. Коні обожнюють валятися у піску, тирсі, чухатись об дерева, лягати у болото. Вони пітніють під час роботи, від чого шерсть злипається і перестає виконувати свої функції.

Тому обов’язково треба чистити коня перед прогулянкою, щоб видалити бруд, та після роботи, щоб відновити здатність волосин підійматися і захищати від холоду.

Отже, необхідно придбати:

• гумову або пластикову скребницю

  

• залізну скребницю (для чищення м’якої щітки)
• велику м’яку щітку (бажано з натурального ворсу – на цьому не економте)
• щітку-зміталку (щоб швидко змахнути коня перед одяганням попони)
• гребінець або круглу пластикову щітку для гриви і хвоста
• копитний крючок
• згонку для води
• вовняну рукавичку (або суконку)
• зручний пластиковий контейнер для усього цього добра (можна будівельний для інструментів)

Плюс

• недоуздок (дорогий не купуйте, бо недоуздки довго не живуть)
• чумбур
• кілька гнучких відер для води і їжі
• шампунь (спеціальний для коней)
• кондиціонер для гриви і хвоста
• репелент (на літо)

Тренiнг

Перш ніж сідати верхи, необхідно правильно прокачати м’язи спини коня, підготувавши їх до навантажень, а потім підтримувати регулярною роботою на корді. Це повинен робити досвічений берейтор, але вам доведеться придбати необхідну амуніцію:

• корда
• шамбар’єр (бич)
• довгий виїздковий хлист
• кавесон (капцунг)
• стан ногавок (захист ніг коня)
• сіделка
• шамбон
• резинові розв’язки
• спеціальні віжки для роботи на корді

 Попони

Існують різні погляди. Дехто вважає, що попона коневі не потрібна взагалі, бо порушує функціональність шерсті. В цьому є сенс, але лише за умови, що кінь живе у природніх умовах, не працює під сідлом і не чиститься. Якщо ви на ньому їздите взимку, ви вичищаєте з його шкіри захисний шар жиру, він пітніє, шерсть злипається. До того ж спортивні породи, які вже генетично пристосувалися жити у штучних умовах стайні, не заростають настільки густим хутром, як їхні безпорідні родичі. Не кажучи вже про непередбачуваність українських зим: то +15, то -25 і потім +5. Організм тварини не встигає перелаштуватися і отримує стрес. Тому в моїх коней по шість попон на всі випадки! Вам достатньо придбати перші три. 

• флісова (для охолодження і сушки коня після тренування)
• дощовик (попона без утеплювача з тканини, що не промокає, але дихає)
• тепла зимова з капором, 250гр/м2 утеплювача (товщої на наші зими не треба)
• брезентова або бавовняна (від вітру – для поїздок у батмані, або змагань)
• літня сітка від мух
• напівпопона для поясниці і крупу (для роботи в дощ)

Поміряйте коня від холки до ріпиці хвоста (це буде європейський розмір 135, 145 і т.д.) і від середини грудей під шиєю до краю сідниці, переведіть у дюйми (британський розмір).

Вуздечка

Зайдіть на будь-який кінний форум і ви потонете в потоці інформації, часто дуже суперечливої. Оголів’я, на якому працює кінь – це окремий розділ народного епосу. Є прибічники безтрензельних засобів керування, які вважають залізо в роті коня жорстокістю, тому їздять на сайдпулах, мотузкових недоуздках чи взагалі на кордео (мотузка на шиї коня). Це чудова їдея, але, по-перше, вона потребує величезного професіоналізму вершника (інакше кінь сяде на голову в прямому, чи переносному сенсі), а по-друге, на безтрензельках набагато важче навчити коня правильного балансу.

Моя особиста думка: кордео чи сайдпул в недосвідчених руках може завдати в сотню разів більше шкоди коневі, ніж найсуворіший трензель в руках фахівця. Тому рекомендую вчитися їздити професійно і уникати невиправданого ризику. Яке саме залізо підійде вашому коневі, скаже лише тренер, але будьте готові купити кілька варіантів.

Тепер про шопінг. В магазині ви побачите купу вуздечок різного призначення і  цінових категорій. Порадьтесь зі своїм тренером. В даному випадку економія на якості невиправдана. Уникайте дешевої пресованої шкіри, бо вона не поглинає жир, дуже швидко порветься і вийде з ладу.

Для їзди на природі я люблю синтетичні комбіновані вуздечки з біотану, які використовуються в пробігах і кінному туризмі. Вони надзвичайно функціональні,  міцні, довговічні, не бояться сонця, вологи й морозу, не потребують спеціального догляду, як шкіряні. Достатньо сполоснути водою.  Кольорова гама – на будь який смак. Вартість не сильно відрізняється від шкіряної. Увага! Мова йде про біотан, полімерний гнучкий матеріал, а не його дешевий пластиковий аналог, який порепає на морозі! Повід я купую прорезинений, бо шкіряний стає слизьким у дощ і дуже легко втратити керування.

Розмір оголів’я: Поміряйте окружність голови коня від кута рота через потилицю до протилежного кута рота.

Додаємо у список:

• Оголів’я з поводом (раджу комбіноване з недоуздком, біотан)
• Підперстя з мартингалом (на розсуд тренера)
• Трензель (на розсуд тренера)

Сiдло

Кожна модель сідла створювалась для певних потреб. У “вестерні” зручно пасти корів, а в козацькому займатись джигітовкою. Я розглядаю лише сучасні високотехнологічні моделі, пристосовані для тривалої їзди на природі, подолання перешкод та базової виїздки. Серед них теж безліч варіантів  і брендів.

Головне, запам’ятайте, що сідло ви купуєте для коня, а не для себе. Воно лежатиме на його спині і розподілятиме вашу, поки ще не збалансовану, вагу, тому від якості сідла та його правильно підібраного розміру  залежатиме весь подальший успіх вершника. Якщо сідло тиснутиме, буде незручним, набиватиме синці на спині, кінь почне сприймати ваші вправи, як тортуру, намагатиметься вас скинути. Це може призвести до шкутильгання, провисання спини, ураження хребців тощо. Тому вибір сідла – це найвідповідальніший момент.

Всі коні різні, тому розмір сідла має відповідати трьом параметрам: ширині холки, висоті холки, довжині спини. Заміри і підгонку має робити фахівець. Розмір по вершнику (пишеться в дюймах – 16,5; 17; 17,5; 18) може не відповідати довжині подушок.

Сучасні брендові сідла роблять з гнучкого термопластику і деякі з них регулюються по ширині. Зокрема я  поважаю Wintec саме за цю опцію і бюджетну ціну. Це високотехнологічна синтетика, яку легко підлаштувати під більшість коней і вершників (колінні упори теж регулюються). Проте, арабам з короткою спиною і високою лопаткою воно не підходить.

Готуйтесь до того, що у процесі тренувань кінь розкачає м’язи, стане ширшим і вам доведеться сідло міняти. Якщо ви професійно поринете в спорт, вам також доведеться купувати профільне, більш дороге сідло.

Тому моя порада: не купуйте одразу дороге нове сідло. Купіть вживане, але хорошого бренду, і таке, що ідеально лежить на спині вашого коня.  Окремо купується “збір” – попруга, стремена тощо.

• Сідло
• Попруга
• Стремена (бажано з обмежувачем носка)
• Путлища
• Вальтрапи (кілька штук)
• Амортизатор під сідло (найкраще з memory-foam), матеріалу, який “запам’ятовує” форму спини.

Вальтрапи шукайте з натуральної бавовни або ж підбиті термотканиною, яка відводить вологу.

Засоби для догляду за амуніцєю:

• мило та крем для шкіри
• шампунь для синтетичних матеріалів
• пару великих боксів для зберігання
  Ми рекомендуємо Fouganza від Decathlon

І для кінного туризму:

• світловідбиваючі елементи 
• зручні дорожні торби, які пристібаються до сідла

Читайте про Вибір стайні